top of page

 

 

Для виконання власного завдання ви можете скористатися матеріалами цієї сторінки та власними матеріалами

                                         Історія розвитку комп'ютера

 

Слово “комп’ютер” означає “обчислювач”, тобто пристрій для обчислення. Історія розвитку обчислювальної техніки налічує декілька століть.

В 1642р. Блез Паскаль винайшов пристрій, який механічно виконував лише дві дії – додавання і віднімання чисел. В 1673р. Готфрід Лейбніц сконструював арифмометр, який дозволяв механічно виконувати вже всі чотири арифметичні дії.

В 1823р. англійський математик Чарльз Беббідж намагався створити універсальний обчислювальний пристрій -Аналітичну машину, яка повинна була виконувати обчислення без участі людини. Для цього вона повинна буда вміти виконувати програми, введені за допомогою перфокарт, а також мати “склад” для запам’ятовування даних і проміжних результатів. Беббідж не зміг довести до кінця роботи над машиною, бо вона виявилася надто складною для рівня техніки того часу. Але він розробив усі основні ідеї, на основі яких в 1943 р. американець Говард Ейкенпобудував машину “Марк - 1” на електромагнітних реле на одному з підприємств фірми IBM.

В 1945р. до роботи був залучений знаменитий математик Джон фон Нейман, який підготував доклад, де було чітко і ясно сформульовано принципи функціонування універсальних обчислювальних пристроїв, тобто комп’ютерів. Перший комп’ютер, в якому були закладені принципи фон Неймана, був збудований в 1949 р. англійцем Морісом Уїлксом. З цього часу переважна більшість комп’ютерів зроблено керуючись принципами, які виклав у своєму докладі в 1945 р. Джон фон Нейман.

В Радянському Союзі перша ЕОМ була створена в 1951 р. в Києві професором С.А.Лєбедєвим і називалась “МЭСМ”. Вона виконувала всього 12 команд, швидкодія дорівнювала 50 операціям в секунду.

Важливу роль у розвитку обчислювальної техніки відіграла єдина у світі ЕОМ «Сетунь», розроблена в 1959р. в Обчислювальному центрі МГУ. «Сетунь» використовувала трійкову систему представлення чисел (1, 0, -1), й інтерес до такого підходу відроджується нині, коли стали очеведними обмеження обчислювальної техніки, побудованої на двійковій системі числення.

За весь час свого існування ЕОМ пройшли чотири покоління свого розвитку:

 

Додатково ви можете знайти інформацію на вказаних сайтах:

 

Вебенциклопедія

 

http://wiki.kspu.kr.ua/index.php/Історія_та_розвиток_комп’ютерної_техніки_та_обчислювальних_машин

 

http://yandex.ua/yandsearch?

 

історія розвитку

                             Архітектура комп'ютера.

 

Звичайно, персональні комп'ютери IBM PC складаються з трьох частин (блоків) :

# системного блоку;

# клавіатури, що дозволяє вводити символи в комп'ютер;

# монітора (чи дисплея) - для зображення текстової і графічної інформації.

Комп'ютери випускаються й у портативному варіанті - у "наколінному" чи "блокнотом" (ноутбук) виконанні. Тут системний блок, монітор і клавіатура вкладені в один корпус: системний блок захований під клавіатурою, а монітор зроблений як кришка до клавіатури.

Хоча з цих частин комп'ютера системний блок виглядає найменш ефектно, саме він є в комп'ютері "головним". У ньому розташовуються всі основні вузли комп'ютера:

# електронні схеми, що керують роботою комп'ютера (мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристрою і т.д.);

# блок харчування, що перетворить електроживлення мережі в постійний струм низької напруги, подаваний на електронні схеми комп'ютера;

# нагромаджувачі (чи дисководи) для гнучких магнітних дисків, використовувані для читання і запису на гнучкі магнітні диски (дискети);

# накопичувач на жорсткім магнітному диску, призначений для читання і запису на незнімний твердий магнітний диск (вінчестер).

 

Додатково ви можете знайти інформацію на вказаних сайтах:

 

Архітектура обчислювальної машини

 

http://yandex.ua/yandsearch?t

 

http://ua-referat.com/Архітектура_персонального_комп%60ютера

                                           Комп'ютер в житті людини.
 

 

Сучасне життя неможливо уявити без комп’ютера. На виробництві, у навчанні, на відпочинку ми звертаємось по допомогу до електронної обчислювальної машини (ЕОМ).

Персональні комп’ютери для жителів багатьох країн світу стали звичними домашніми апаратами, як, скажімо, телефон або телевізор. Це записник і довідник, бухгалтер і перекладач, домашній учитель і екскурсовод, кінотеатр, та засіб зв’язку.

Персональний комп’ютер допоможе нам купити квиток на поїзд чи літак, надіслати телеграму, замовити телефонну розмову, надрукувати текст тощо.

За допомогою міжнародної інформаційної мережі Internet студент ВНТУ може попрацювати у бібліотеці будь-якого університету світу, надіслати електронного листа своїм рідним чи друзям в іншу країну. Для цього лише потрібно мати персональний комп’ютер.

 

Додатково ви можете знайти інформацію на вказаних сайтах:

 

http://posibnyky.vntu.edu.ua/mova/13.html

 

http://www.slideshare.net/oksanalabnukzz/ss-15323140

 

 

bottom of page